Пам'ять поколінь

2013-05-08

Війна… Страшне слово, яке викликає у старшого покоління гіркий спомини, а юнь, лише вгадує в ньому прочитане в книжках та побачене у фільмах. Відходять в небуття очевидці страшного горя, що заполонило вкраїнську землю сім десятків років тому. Тож так важливі свідчення воєнного покоління для майбутнього країни, і зустрічі з учасниками Великої Вітчизняної війни вже стали традиційними для Карлівської районної бібліотеки для дітей. Напередодні свята Великої Перемоги запросили працівники голову районної ради ветеранів Сергія Олександровича Соханя на урок мужності «Немеркнуче світло Великого Подвигу», підготований для учнів третіх класів Карлівської ЗОШ № 3.

/Files/images/IMG_0591.JPGДопитливі очі школярів, що пізнають життя, з відвертою цікавістю дивилися на посивілого дідуся: «Скільки ж Вам років?» - одне із запитань дітвори, «Багато - відповідь ветерана, - 88 вже нараховую». А в далекому 41-ому було лише шістнадцять, і тоді для нього розпочалась війна. Батька мобілізували на фронт, а Сергій, разом з сім’єю, пішов з Вінниці на Полтавщину, в евакуацію. Та війна його настигла… Перемогу 1945 року хлопець святкував вже молодшим лейтенантом, командиром взводу повітрянодесантних військ. Про дороги війни розповідав Сергій Володимирович школярам, а вони сипали запитаннями, часом наївними та по-дитячому безпосередніми, такими, які допоможуть скласти реальне уявлення про ті вогненні роки. А для допитливих, бібліотекар Лариса Козачинська, запропонувала книги про події Великої Вітчизняної війни, невелика частина яких, розміщена на книжковій виставці «Із книг про війну, про бої ми читаємо».

Подяка Сергію Олександровичу від учнів була щира, зроблені світлини напам’ять залишаться в їх альбомах на довгі роки. Тож нехай війну пізнають діти лише із спогадів сивочолих ветеранів, а ріка пам’яті не обміліє у віках.

Кiлькiсть переглядiв: 569

Коментарi