ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ НА КАРЛІВЩИНІ

Бібліотека …. Книгозбірня ….
Древні називали їх значуще - духовні ліки. Кожна цивілізована держава, дбаючи про духовність, освіченість свого народу, турбувалася про їх створення і поповнення. Не була винятком і наша прадавня Вітчизна – Київська Русь. Були бібліотеки при кожному монастирі, при школах, де освіту здобували предки наші, були бібліотеки державні і власні. Україна завжди була читаючою землею, освіченою. Бібліотечна Карлівщина має свої етапи, обумовлені конкретними як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами. Районна бібліотека Карлівки веде свою історію з 1837 року, бо саме тоді в Карлівці був відкритий І навчальний заклад - церковно-парафіяльними училище і при ньому – бібліотеку. Існувала вона на пожертвування княгині Олени та на кошти, що їх виділяла церковна община і земство. Крім того, як свідчать архівні документи, зокрема РГКА ф 533 Опись №2 в Карлівці була ще одна бібліотека в помісті Карлівка княгині Олени. Зокрема в архівах музею Голіцина в Санкт-Петербурзі знаходиться опис книг та фінансові документи про виділення коштів на закупку книг, закуплених для цієї бібліотеки, що датується 1875 року . Це свідчить про те, що земство дбало про освіту, про писемність люду Карлівського. Бібліотека діяла на громадських засадах, її роботі сприяли добровільні помічники.
Існували книгозбірні при навчальних закладах, монастирях, церквах в селах району. характерно, що інтелігенція містечка дбала про поповнення книжкових фондів, то ж головним способом поповнення бібліотек буди дарунки.
В 1912 році при конторі механічних майстерень була організована управляючим Шейдеманом бібліотека. Нею завідував по сумісництву землемір Божко Трохим Степанович. Бібліотека налічувала 7 тисяч примірників книг. В основному це була релігійна, технічна та світська література. Новостворена книгозбірня швидко зажила доброї справи. Спраглі знань люди – міщани, ремісники, селяни – потяглися до того вогника. Відкриття бібліотек стало одним із перших культурних надбань молодого провінційного містечка, яке на той час не мало ще ні своєї газети, ні книжкового магазину, не кажучи вже про театр чи яке-небудь наукове товариство. Книги видавалися за плату і під заставу, але все ж вони не лежали мертвим вантажем, ними могли користуватися читачі.
Коли відгриміли бої Жовтневої революції і громадянської війни в Карлівці були відкриті 2 бібліотеки. Їх взяв під опіку культосвітній відділ ревкому, який організував громадську бібліотеку – читальню в Карлівці та бібліотеки в ряді сіл.
Зміна суспільного ладу після революції призвела і до зміни статусу бібліотек. Держава, взявши на себе фінансові та кадрові проблеми, суворо регламентувала діяльність бібліотек, спрямовуючи їх на виконання постанов Комуністичної партії, виконання рішень її з’їздів.
Восени 1921 року при Карлівському волосному комітеті комсомолу було організовано комсомольський клуб та бібліотеку політичної літератури. Саме в цей час з 1921-1926 років почали діяти будинок культури і бібліотека, яку ми можемо назвати повітовою (районною). У 20 роки ХХ століття бібліотеки були складовою частиною політосвітньої системи, культурно-освітніми та політико-виховними центрами для широких верств населення.
Не вистачало бібліотечних кадрів, у книгозбірнях працювали люди здебільшого без спеціальної освіти, слабким був матеріальний стан бібліотек. Не вистачало навчальної та художньої літератури.
В роки довоєнних п’ятирічок і далі зростав освітній і культурний рівень трудящих Карлівки. Вже в 1928 році працювала семирічна школа і 3 трудові школи та школа фабрично-заводського навчання. При них в обов’язковому порядку були бібліотеки, які внесли великий вклад у подолання неписьменності на Карлівщині. 1 травня 1935 року в новозбудованому кінотеатрі на 500 місць почалася демонстрація кінофільмів. Пізніше на кінець 1935 та на початку 1936 року розгорнули свою роботу клуб і районна бібліотека. Отже, практично 70 років тому офіційно було згадано про діючу на теренах Карлівщини районну бібліотеку. За переказами, спочатку в бібліотеці працювала одна людина. На жаль архівних даних про той період не збереглося, проте знаємо, що в 1936 році зав. бібліотекою працювали Яценко Мотрона Андріївна, засновник книгозбірні, справжній бібліотекар, закохана в свою справу. Організатором книжкового фонду районної бібліотеки для дорослих і дітей була Тетяна Опанасівна Строна, учасник з’їзду бібліотечних працівників.
Постало питання про відкриття бібліотек на селі. В 1934 році вони вже працювали в Федорівці, Гряково , а згодом і в селі Варварівці з книжковим фондом до 3 тисяч примірників. В цей час була відкрита профспілкова бібліотека при машинобудівному заводі, де обмін літератури вела Т.П. Строна. З року в рік книжковий фонд райбібліотеки зростав і вже перед Великою Вітчизняною війною на полицях головного схрону району було до 25 тисяч томів. У тяжкі воєнні часи, під час окупації бібліотека була розгромлена, але завдяки громадянам Карлівки частину фонду вдалося зберегти. Фашистські загарбники завдали великої шкоди культурним закладам району. були знищені всі книжкові фонди бібліотек, зруйновані приміщення. І треба було прикласти немало сил, щоб відбудувати зруйноване. Та не дивлячись ні на що на початку 1944 року районна бібліотека була відкрита для читачів. І хоч її книжковий фонд знищили окупанти, але населення поповнило його за рахунок книг з власних бібліотек. Великий вклад у відновлення повноцінної діяльності бібліотеки внесли Строна Т.Л. та М.А. Яценко, Голобурдіна.
Після війни фонди бібліотеки почали зростати завдяки державним коштам та громадським пожертвуванням. В 1948 році їх обсяг становив 20 тисяч одиниць. Районна бібліотека деякий час працювала під керівництвом Тетяни Опанасівни Строни. Дитяча - Обривченко Олена Борисівна. Працівники надавали методичну і практичну сільським книгозбірням, організовували пересувні бібліотечні пункти , проводили масові заходи.
Про поширення культури в районі яскраво свідчить зростання кількості бібліотек, їх книжкового фонду і книговидач, що характеризується таким даним.

КІЛЬКІСТЬ БІБЛІОТЕК

(роки)

Книжковий фонд

Читачів

Книговидача

Книжковий фонд

Читачів

Книговидача

1955 – 1958

136274

17457

282868

195868

19439

319367

1959 - 1968

23400

21500

38633

377216

28367

439820


Лише в 1959 році книжковий фонд бібліотек (крім шкільних) поповнився на 15858 книг. Щороку витрачається на поповнення книжкового фонду лише райбібліотеки для дітей та дорослих понад 20 тисяч карбованців.
Протягом 60-70 років стабілізувався процес комплектування фондів. Книжковий фонд зріс в 1966 році до 377 216 примірників. В кожній бібліотеці створено каталоги, організовано вільний доступ до книг. Це для кращого обслуговування читачів. Любителів книги в 1966 році обслуговували 2 районних бібліотеки: для дітей і дорослих. Їх послугами користувалися 5 тисяч читачів. Обидві здобули високе звання бібліотеки відмінної роботи.
На протязі післявоєнних років були відкриті численні бібліотеки різних систем і відомств. Так в 1945 році гостинно відкрила двері бібліотека райкому партії, в 1960 – бібліотека промислового парткому – зав. бібліотекою З. Мюллер. В 1960 – машзаводська бібліотека, яку очолила Т. Слепіч. Велику допомогу в освоєнні молоддю робітничих професій подавала бібліотека ремісничого училища – зав. бібліотекою Ю.П. Князева та бібліотекар Майя Борисівна Свириденко. Вони проводили велику роботу по пропаганді книги серед майбутніх робітників.
В 1961-1962 році гостинно відчинили двері технічна бібліотека мехзаводу (бібліотекар З.І. Ліпова) та бібліотека Жовтневого цукрозаводу – завідуючий Дьомін Олександр Пилипович.
В районних бібліотеках працювали ентузіасти своєї справи, віддані книзі і читачам. Це: Мотрона Андріївна Яценко, яка в 1966 році відзначала своє 30 річчя творчої діяльності. Працювала завідуючою, потім в 1966 році – зав. абонементом райбібліотеки. Завжди з людьми. Її поважали за чуйність і увагу, керувала МБА. Працювала на пункті видачі МТФ.
Добре зарекомендувала себе: методист Ганна Данилівна Дубовик, інструктор-методист райбібліотеки Л. Косяченко, яка пізніше очолила методичний відділ, Турчина Зіра Іванівна - бібліотекар, згодом інспектор відділу культури, Ніна Олександрівна Онопко (Ферюпко)- бібліотекар пізніше зав. методично-бібліографічним відділом ЦБС, зав. читальним залом Поліна Федорівна Стеценко. Очолювали районну бібліотеку Ольга Анатолівна Безкровна в 1958-1983 роках , районну бібліотеку для дітей очолила Олена Борисівна Обривченко з 1948-1980.Це були люди, віддані своїй справі, ентузіасти, які віддавали всю свою енергію розбудові бібліотечної справи в районі.
Працівники старанно працюють, планують методичну роботу так, щоб допомогти сільським бібліотекам розв’язувати виробничі завдання.
В 1964 році зроблено 42 виїзди в сільську місцевість, обслужено 28 бібліотек. Проведено зональний семінар, 2 кущових семінари, одну нараду.
В 1960 році в бібліотеці ПТУ працює Коваленко Раїса Миколаївна (Сатановська), яка пізніше стала директором ЦБС. В 1960 році сітка бібліотек району складалася з 28 сільських, 5 клубних і 15 профспілкових бібліотек. В 1965 році ними було обслужено 28367 читачів.
В 1965 році працювали 14 бібліотек в районному центрі – це 2 районні бібліотеки для дітей та дорослих, профспілкові бібліотеки при заводах, РТС, споживній кооперації, 7 шкільних бібліотек, 2 технічні.
Районна бібліотека для дорослих налічувала 29460 книг, читачів – 3100, бібліотека для дітей мала 29866 книг, 1745 читачів, бібліотека машинобудівного заводу – 6802 книги, 726 читачів, бібліотека Жовтневого цукрозаводу налічувала 6926 книг, 713 читачів, музична школа – 2500 книг, 180 читачів і т.д.
У громадян міста Карлівки були значні індивідуальні бібліотеки. Так Прогнімак Л.В. мала бібліотеку в 218 примірників, Сташинська А.І. – 173 примірника, Шаховський В.Д. – 188 примірника. З кожним роком у культосвітній роботі появляються нові заходи і починання: народні університети культури, бібліотеки на громадських засадах.
Змінювався час, змінювалась і бібліотека. Загальному піднесенню рівня діяльності бібліотеки сприяла проведена в 1976 централізація масових книгозбірень.
З 1 листопада 1976 року згідно «Положення про централізацію державних масових бібліотек» пройшло об'єднання раніше самостійних бібліотек в централізовану бібліотечну систему з загальним книжковим фондом і штатом працівників, єдиним керівництвом, централізованим комплектуванням і обробкою літератури.
В склад Карлівської ЦБС ввійшло 18 сільських бібліотек-філіалів та 2 районні: центральна районна бібліотека та районна бібліотека для дітей. Карлівська ЦБС була віднесена до 4 групи по оплаті праці. Значно збільшився штат працівників ЦБС, їх налічувалося 45 чоловік. В райбібліотеці були відкриті нові відділи: комплектування та обробки – 4 чоловіки, обслуговування – 4 чоловіки, організація ОВЕФ – 2 чоловіки, господарсько-адміністративного – 6 чоловік, інформаційно-бібіліографічному – 2 чоловіки і т.д.
Централізація послужила посиленню масової пропаганди книги, дальшому розвитку інформаційно – бібліографічному обслуговуванню працівників району, залучення до використання книжкових фондів масових бібліотек нових читачів. Об'єднання зусиль працівників бібліотек сприяло розширенню та поглибленню їх функцій, більш широкому використанню літератури і виділених коштів на поповнення книжкових фондів.
З 1958 по 1983 рік бібліотекою керувала досвідчений фахівець Ольга Антонівна Безкровна. Під її керівництвом сформувалося ціле покоління професіоналів.
Нового змісту набула діяльність районної книгозбірні в кінці 70-х на початку 80-х років. В 1980 році бібліотека отримала нове, більше приміщення в новозбудованому РБК. Завдяки цьому значно зросла кількість її читачів, суттєвих змін зазнала вся робота, і зокрема масова.Довгий час районні бібліотеки очолювали Титаренко Ніна Сергіївна, Сатановська Раїса Миколаївна, Сутула Любов Тарасівна.
Великі зміни в суспільстві протягом останнього десятиріччя, мов у дзеркалі, відбилися в діяльності райбібліотеки.
З прийняттям Україною державного суверенітету та поступовим переходом її економіки до ринкових реформ з’явилося чимало і позитивних і негативних змін. Змінювалася структура бібліотеки. Лише за останні 10 років тут скорочено і злито кілька відділів. Важким було матеріальне становище бібліотекарів, яким місцями затримується і так мала заробітна плата або праця на 0,40%, 0,25% посадового окладу. Тож заклади, як і раніше, дарують високу духовність і культуру своїм читачам.
В 2002 році ситуація почала поліпшуватися. Дирекція і колектив дбають про поповнення бібліотечних фондів, для чого використовуються і кошти від платних послуг, і громадські акції щодо залучення коштів на придбання книг та періодичних видань та отримання від населення подарунків у вигляді книг із власних бібліотек чи авторських видань. Тримаємо тісний зв'язок з видавництвами України.
Головне надбання районної бібліотеки – це фонд, який складає нині 93 тисячі примірників документів. Це книги, періодичні видання. Послугами бібліотеки користується щорічно більше 5 тисячі читачів, - учнів загальноосвітніх шкіл, ДШМ, вчителів, батьків, юнацтво. Основою бібліотеки є, звичайно ж її колектив, в якому працюють високо кваліфікованих працівників, з яких 10 чоловік має вищу освіту та стаж роботи понад 20 років. Заклад неодноразово був нагороджений почесними грамотами.
Сьогодні підхід бібліотечних працівників до своєї справи значно змінився. Вони розуміють, що бібліотеці, аби вижити і існувати далі, треба заявити про себе, як про соціально необхідну установу, котра може забезпечити якісне та оперативне задоволення інформаційних потреб користувачів. Саме тому колектив постійно перебуває у творчих пошуках, прагнучи створити умови для самореалізації юних читачів, молоді, їхнього спілкування, повноцінно обслуговувати людей похилого віку, поповнення інформаційного багажу.
Підвищення рейтингу бібліотеки сприяє пошук сучасних, найбільш привабливих для читачів форм популяризації книги. Перевага, як правило, надається тим, що базуються на дискусійній, комунікативній основі спілкування бібліотекаря і читача. Що ж до тематичної спрямованості заходів, то вони враховують особисті уподобання читачів.
Є у нас цікаві задуми, хочемо розвиватися. Хочеться вірити, що труднощі сучасного моменту буде подолано і бібліотека підтвердить свою життєдіяльність, як соціально необхідної установи.
Демократичні зміни в нашому суспільстві зумовили становлення нових пріоритетів в діяльності бібліотеки. Особистість читача, його запити, інтереси, уподобання стали визначальним в організації системи бібліотечного обслуговування.
Зараз бібліотека веде активну діяльність зі збереження для нащадків багатої історико-культурної спадщини Карлівщина, популяризує літературу з питань становлення української державності, національного відродження, відновлення історичної пам'яті. Накопичені у книгозбірні матеріали щодо народознавчих традицій краю є важливим інформаційним джерелом бібліотек району.
Центральна районна бібліотека , як методичний центр, запроваджує окремі елементи бібліотечного маркетингу, зокрема здійснює рекламу бібліотек та їхніх послуг, налагоджує зв’язки із засобами масової інформації, громадськістю та владними структурами.
Звичайно ці зрушення і досягнення були б неможливі без ентузіазму і творчої праці багатьох спеціалістів. Великий внесок у творчі здобутки зробили_Безкровна Ольга Антоновна, Обривченко Олена Борисівна, Дубовик Галина Данилівна, Сатановська Раїса Миколаївна, Сутула Любов Тарасівна , Стеценко Поліна Федорівна, Ландар Тамара Миколаївна, Сторчак Людмила Іванівна, Гамза Тетяна Іванівна ,Нізвіцька Галина Іванівна, Дронько Ніна Максимівна, Боровик Надія Яківна, Гапон Лідія Степанівна, Ферюбко Ніна Олександрівна, Золотар Тетяна Олексіївна та багато інших. Впродовж десятиліть ветерани несли людям знання і культуру. Продовжують їхні традиції Хрулич Наталія Миколаївна- завідуюча районною дитячою бібліотекою, Головня Ольга Миколаївна - зав .відділом обслуговування, Березененко Людмила Миколаївна - зав. відділом комплектування, Козачинська Лариса Анатоліївна, Паталаха Алла Іванівна - бібліотекарі районної бібліотеки для дітей.

Понад 10 останніх років керівником бібліотеки є Бондаренко Зоя Назарівна, яка спираючись на досвід ветеранів та ентузіастів талановитого молодого покоління і незважаючи на фінансові труднощі, роблять все, щоб зберегти позитивний імідж бібліотеки – основного інформаційного центру району. Колектив закладу докладає зусиль для підвищення якості обслуговування та інформаційного забезпечення користувачів. На це спрямоване і впровадження платних послуг, кошти від яких ідуть на поповнення фонду та господарські роботи. Залучаються для цих цілей і кошти спонсорів. Разом з читачами працівники сподіваються на впровадження в бібліотеці комп’ютерних технологій, що дозволить отримати доступ до інформаційних ресурсів нашої країни та світу.
Колектив працівників бібліотеки створив теплу затишну атмосферу спілкування з читачами.
Карлівська центральна районна бібліотека зберегла і продовжує традиції - служити людям для добра, їхнього духовного збагачення, сприяти розвитку культури та просвітництва. Вогник засвічений 75 років тому не згасав ніколи. Він і сьогодні вабить до себе літніх і молодих вічних і незнищенних теплом та світлом.

Директор ЦБС
З.Н. Бондаренко

Кiлькiсть переглядiв: 117

Коментарi