Заслужений артист України

Олексій Колесник

Артист зМихайлівки

(бібліографічний покажчик)

/Files/images/slavetn_zemlyaki/Kolesnik.jpg30-го березня 1950 року в селі Михайлівці Голобородьківської сільради ( або ж селищі Михайлівському, як значиться у довідниках) Карлівського району в звичайній сільській сім’ї народився хлопчик, якого назвали Олексійком. Його батько працював у місцевому господарстві бригадиром комплексної бригади, мати – тваринницею. Нічого не обіцяло немовляті славу, загальної відомості. Та й прізвище родина мала далеко не артистичне – Колесник. Але доля – є доля. Хоча спочатку вона вирішила кардинально не змінювати життя Олексія Колесника.

Навчався у Голобородьківській школі, вісім класів якої закінчив 1965-го року. Тоді ж вступив до Писарівщинського ветзоотехнікуму (це в Диканському районі). У 1969 році після закінчення цього навчального закладу став спеціалістом цього профілю, пішов до армії. А саме там потрапив до Волинського військового ансамблю пісні і танцю. Можливо, це й був перший поштовх до професії артиста?

Та після звільнення в запас Олексій Колесник вирішує вступити до військового училища. Приїхав до Києва, йшов саме до обраного навчального закладу подавати документи, але… повз театральний інститут імені Карпенка – Карого. Зупинився, зацікавився (немов хтось направив і затримав тут), прочитав оголошення про набір студентів. Але коли дізнався, що конкурс складає 90 чоловік на одне місце, спочатку розгубився. І все ж вирішив ризикнути, випробувати свої сили.

Чи міг у той момент сподіватися, що такий суто емоційний крок увінчається успіхом? А так сталося. Добре склав іспити, був зарахований на артистичний відділ. Після закінчення театрального інституту направили на роботу до Донецької філармонії, де пропрацював один рік.

А незабаром відбулася подія, яка мала для Олексія Колесника надзвичайно велику вагу. Його запросили на кіностудію «Ленфільм», яка розпочинала зйомки нового художнього фільму. Та ще й якого! Кінострічка «Холодне літо 53-го року» сьогодні відома кожному. Та чи всі жителі Карлівщини знають, що знімався у ній і наш земляк – актор? Зіграв він роль одного з бандитів, які орудували у поселенні. Це була перша поява на великому екрані Олексія Колесника.

Після того знімався у багатьох картинах і, незважаючи на величину ролей, завдяки своєму таланту створював надзвичайно колоритні образи, які запам’яталися глядачам. Одна з них була 1997-го року на «Мосфільмі» у телесеріалі «Єрмак» у якому наш земляк зіграв отамана.

Зараз Олексій Колесник – артист київської кіностудії імені Довженка. Але переважно знімається у російських стрічках на «Мосфільмі». Його постійними партнерами на майданчиках і друзями в житті є такі відомі актори, як Віктор Степанов та Микита Джигурда. Також наш земляк у мистецьких колах відомий і тим, що пише музику і вірші, виконує пісні, в тому числі власні. А ще Олексій Колесник у зв’язку з кризою вітчизняного кінематографу пробує свої сили у інших сферах діяльності, застосовує свою енергію та організаторські здібності. Зокрема, працює менеджером Київського офтальмологічного центру зору імені Федорова.

За справами Олексій Антонович не забуває своєї малої батьківщини – Карлівщини. Часто буває у Михайлівці, де на місцевому кладовищі похований його батько. Та й загалом до села, де пройшли дитинство та юність, ставлення в Олексія Колесника особливе.

… Коли наступного дня після прем’єри нового фільму виконавця головної ролі впізнають на вулицях, - це свідчить про створення нового вдалого типажу, можливо, нової зірки. А коли друзі й близькі знайомі після перегляду чергової ролі актора Олексія Колесника, показуючи пальцем в екран, здивовано вигукують: «Це що – ти?» - таке свідчить про широкий спектр палітри майстра.

Дійсно, ким тільки не був Олексій за свого кінематографічного життя! Революціонером і трубадуром, циганом і поетом, «зеком», українським козаком.. (До речі, в козаки його «пошили» на «Мосфільмі» - давно очікуваний, близький серцю образ, на який марно сподівався на Київській студії).

За Олексієм Колесником тягнеться довгий «шлейф» ролей, кожній з яких артист віддав частину своєї душі.

Навіть не згадуючи про безліч перевтілень, які Олексій здійснив, працюючи на театральній сцені в різних жанрах, можна засвідчити, що вже під час знайомства з його роботами в фільмах «Овід», «Червоні дзвони», «Лицарський замок», «Спокуса Дон–Жуана», «Вірний Руслан», «Холодне літо п’ятдесят третього», «Єрмак» та інших спостерігаються дивні речі: майже повністю втрачаючи зовнішню схожість, змінюючись внутрішньо, герої Олексія ніби зв’язані спільним ланцюгом. Ексцентричні, виразні, насичені дивовижною енергією і силою, вони мають характер і являють собою певні особистості.

Олексій не сумує, якщо його герой виявляється не першоплановим. Він каже: «Придворні грають короля», і береться до справи з рідкісною відповідальністю, вивчаючи особливості та характер, весь родовід свого героя, все, що може мати до нього якесь відношення, прагнучи вдихнути душу в новий образ.

Звичайно, мрія про головну роль у гарному фільмі живе в серці Олексія, тим більше, що за натурою він – лідер.

Цю обставину відзначили «товариші по зброї», »скоморохи» (як каже про своїх творчих братів і про самого себе Олексій), котрих звела доля з Колесником. М’яко та делікатно, проте, впевнено й незаперечно прибирає він до своїх вмілих рук «бразди правління». Втім, влада Колесника проявляється неочікувано приємним чином: у відрядженні Олексій піклується про побут своїх колег. В колі його уваги опиняються всі «дрібниці» на зйомках, він невимушено підтримує дисципліну, чудово майструє, дивовижно готує дуже смачні страви.

Чуйний та уважний, Олексій непомітно «підкидає» творчі знахідки прямо на знімальному майданчику, ніколи не претендуючи на лаври.

З Олексієм Колесником легко працювати в кадрі і митцям, і недосвідченим початківцям: він не тягне «ковдру на себе», йому властиве »чуття єдиної родини», а успіх фільму важить завжди більше особистих амбіцій.

Олексій завжди із задоволенням береться виконувати нескладні та складні трюки, не дозволяючи робити за себе каскадерам, а їздити верхи для нього – улюблена й добре знайома справа.

Олексій закоханий в кіно. Мистецтво, творчість властиві йому в усьому, за що береться, і це добре знають всі його численні знайомі та друзі. Він обожнює публіку, а публіка - його. Під час численних виступів на концертах з сольним виконанням пісень під власний акомпанемент, Олексій чудово навчився оволодівати увагою залу.

Його усмішку, його співочу гітару знають у багатьох містечках країни. Не вагаючись, Олексій їздив з концертами і в Чорнобиль, і в Прип’ять у той злощасний рік, коли чимало тікало від невидимої чуми…

Зараз Олексій Колесник, залишаючись актором кіностудії імені Довженка, обіймає посаду директора офтальмологічного центру, допомагає повернути людям втрачений зір. Гуманне і гуманітарне, мистецьке злились у його душі. Просто не в його характері – сидіти, склавши руки, чекаючи закінчення періоду вимушеного акторського простою.

Олексій залишається актором всюди: у чисельних установах та закладах, з якими доводиться мати справу, відшукуючи потрібні медикаменти, дістаючи першокласне устаткування для центру зору.

Він з’являється з гітарою, і тоді це вже не просто музичний інструмент, а зброя в боротьбі за людяну справу.

Коли надходять свята – новорічні, 8 Березня чи Пасха – в Олексія напоготові вишукані розваги та приємні подарунки для хворих, що лікуються в його центрі: то концерт влаштує, то власноруч спече чудові паски, які посвятить на зорі в церкві та привезе до сніданку хворим…

Непосидючий, поривчастий, цікавий до всього, що відбувається навколо, дуже вибагливий до себе, надзвичайно працездатний і завзятий Олексій завжди перебуває у вирі життя. Тут він збагачується досвідом, пізнає всі грані людської істоти, вивчає мимоволі її сутність, а це завжди дає надії актору на створення повноцінного образу.

Ось такий він – наш відомий земляк, талановитий кіноактор, композитор, поет і співак, неспокійна та невгамовна людина Олексій Колесник.

Література про життя Олексія Колесника

- СТЕЦЕНКО С. Артист з Михайлівки // Життя і слово. – 2000. – 9 вересня

Підготувала:

бібліограф Т.О. Золотар

Кiлькiсть переглядiв: 153

Коментарi